Изображения-ссылки

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

ПІДВИЩЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ

   ПІДВИЩЕННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ

(рекомендації педагогам)

     Стрес (від англ. stress - напруга, тиск)  - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.   

     Стрес - дуже розповсюджене явище в сучасному світі, яке є шкідливим впливом на загальний стан здоров'я людини.

     Основою виникнення стресу в сучасних умовах життя є синдром розумово-емоційного напруження. Короткочасні емоції переважно не є шкідливими, лише тривалі впливи мають суттєве значення для виникнення нервового напруження. Фактори, що викликають стрес, називаються стресорами. На жаль, у освіті таких вистачає.

     При постійному виникненні стресових ситуацій формується синдром розумово-емоційного (нервового) перенапруження, який може перейти у хворобу, адже негативним психологічним впливом можна завдати багатьох фізичних вад. Сучасний технологічний процес, соціальні, політичні, екологічні умови життя людини нерідко призводять до виникнення синдрому розумово-емоційного напруження.

      Серед основних хвороб, які пов'язують зі стресом є:

  • атеросклероз (розлад серцево-судинної системи),
  • гіпертонія (тривале підвищення артеріального тиску)
  • захворювання шлунково-кишкового тракту.

     Фізіологічний стрес викликаний фізичними навантаженнями, високою температурою, затрудненим диханням.

     Психологічний стрес:

  • інформаційний стрес (виникає в ситуаціях інформаційного перевантаження, коли людина не справляється з завданням, не встигає прийняти рішення в заданому темпі)
  • емоційний стрес (проявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, самотності)
  • комунікативний стрес (пов'язаний з реальними ситуаціями ділового спілкування; проявляється у підвищеній роздратованості, невмінні захиститись від комунікативної агресії.

 Стадії стресу:

I – наростання напруги, втрата самоконтролю, 

II – власне стрес, «вибух», спустошення та втома,

III – зниження напруги, повернення в себе, почуття вини.

     Для того аби уникнути негативних наслідків стресу, слід розвивати стресостійкість, усвідомити можливі ситуації виникнення стресу та їх усунення.

      Найбільше стресовим ситуаціям піддаються люди, які працюють в інтелектуальній сфері, оскільки саме розумове напруження стає причиною стресу.

      Беззаперечно, професія вчителя вимагає значного інтелектуального напруження з метою найкращого викладання освітнього матеріалу, яке, у свою чергу, може спричинити стресову ситуацію. Щодня, використовуючи свій розумовий та інтелектуальний потенціал, учитель має вміти працювати з цілим класом учнів, зацікавити їх слухати, навчатись і засвоювати корисну інформацію. Так, це дуже непросто!

      У школі багато чинників можуть викликати стрес учителя. А якщо до цього додати можливі домашні проблеми та й незадовільний рівень життя у країні, то взагалі складеться велика вірогідність отримати стрес...

      Формування стресостійкості допоможе:

  • подолати негативні наслідки стресових ситуацій,
  • уберегти себе від дезінтеграції та різноманітних розладів,
  • створити основу для внутрішньої гармонії, високої працездатності,
  • визначити успішність своєї діяльності,
  • головне, зберегти власне здоров'я.

     Підвищити стресостійкість, зберегти позитивний психологічний стан і зміцнити власне здоров'я можливо за допомогою:

  • релаксації (аутотренінг, медитація, сміхотерапія, кольоротерапія, ароматерапія, йога, творчі спроби самовираження),
  • рекреації (фізкультура, дихальні вправи);
  • катарсису (спілкування з близькими, домашніми тваринами, захоплення мистецтвом).

     Це три основні шляхи до психічного, фізичного та духовного здоров`я особистості.

      Сучасна наука також пропонує ряд методів підвищення стресостійкості:

  • соціально-психологічний ресурс (позитивне соціальне оточення);
  • психологічна освіченість і психологічна культура особистості;
  • особистісні ресурси (активна мотивація подолання стресу, сила Я-концепції, самоповага, емоційно-вольові якості, позитивність і раціональність мислення, стан здоров'я та ставлення до нього як до самоцінності тощо);
  • інформаційні та інструментальні ресурси (здатність контролювати ситуацію, здатність до адаптації, інтерактивні техніки змінювання себе та навколишнью ситуацію тощо);
  • матеріальні ресурси (стабільність оплати праці, рівень матеріального доходу, безпека життя);
  • характер і способи подолання стрес-ситуацій.

     Отже, здоров'я може бути збережене та зміцнене тільки наполегливою працею над собою, звичкою до самодисципліни та самообмежень. Корисно побудувати власну програму збереження здоров'я та захисту від стресу.

     Стресу краще уникати та попереджати його.

Тест самооценки стрессоустойчивости

Инструкция: Вам предлагается ряд утверждений, касающихся особенностей Вашего поведения и образа жизни. Прослушайте их внимательно и оцените согласно шкале, «иногда», «часто», «почти всегда». Чем более искренними будут Ваши ответы, тем более объективный результат Вы получите.            

   Текст опросника:

  1. Я думаю, что меня недооценивают в коллективе.
  2. Я стараюсь работать, даже если бываю не совсем здоров.
  3. Я постоянно переживаю за качество своей работы.
  4. Я бываю настроен агрессивно.
  5. Я не терплю критики в свой адрес.
  6. Я бываю раздражителен.
  7. Я стараюсь быть лидером там, где это возможно.
  8. Меня считают человеком настойчивым и напористым.
  9. Я страдаю бессонницей.
  10. Своим недругам я могу дать отпор.
  11. Я эмоционально и болезненно переживаю неприятности.
  12. У меня не хватает времени на отдых.
  13. У меня возникают конфликтные ситуации.
  14. Мне недостает власти, чтобы реализовать себя.
  15. У меня не хватает времени, чтобы заняться любимым делом.
  16. Я все делаю быстро.
  17. Я испытываю страх, что не поступлю в институт (или потеряю работу).
  18. Я действую сгоряча, а затем переживаю за свои дела и поступки.

Переведите, свои ответы в баллы, соответственно «иногда» = 1, «часто» = 2, «почти всегда» = 3. Подсчитайте суммарное число баллов, которое Вы набрали.

Интерпретация результатов:

43-54 балла – низкий уровень стрессоустойчивости

31-42 балла – средний уровень стрессоустойчивости

18-30 баллов – высокий уровень стрессоустойчивости

 

Упражнение «Стрессогенные ситуации»

Способы снятия нервно-психического напряжения

 

  1. Релаксация – напряжение – релаксация – напряжение и т.д.
  2. Спортивные занятия.          
  3. Стирка белья.       
  4. Мытье посуды.
  5. Контрастный душ.
  6. Пальчиковое рисование (ложка муки, ложка воды, ложка краски).    

               Кляксы и их обсуждение. 

  1. Скомкать газету и выбросить ее.
  2. Газету порвать на мелкие кусочки, еще «мельче», затем выбросить.
  3. Слепить из газеты свое настроение.
  4. Закрасить газетный разворот.
  5. Громко спеть любимую песню.
  6. Покричать то громко, то тихо.
  7. Потанцевать под музыку, причем как спокойную, так и буйную.
  8. Смотреть на горящую свечу.
  9. Вдохнуть глубоко до 10 раз.
  10. Погулять по парку, по лесу, покричать.
  11. Посчитать зубы языком с внутренней стороны.
  12. Надуть воздушный шарик и проколоть его.
  13. Перевести энергию в другую форму деятельности – сделать паузу в работе, перебрать бумаги на столе, полить цветы, заварить чай, посмотреть на небо, выйти из комнаты, поговорить с кем-нибудь.
  14. Занятия по аутотренингу, медитации. 

 

Упражнения для расслабления. Для выхода из стрессовой ситуации приведения себя в рабочее состояние можно использовать любое из предложенных упражнений.

Упражнение 1. Этот комплекс очень прост и эффективен. Для его выполнения вам не потребуется ничего, кроме стены: а) нахмурьте лоб, сильно напрягите лобные мышцы на 10 секунд; расслабьте их тоже на 10 секунд. Повторите упражнение быстрее, напрягая и расслабляя лобные мышцы с интервалом в 1 секунду. Фиксируйте свои ощущения в каждый момент времени; б) крепко зажмурьтесь, напрягите веки на 10 секунд, затем расслабьте на 10 секунд. Повторите быстрее; в) наморщите нос на 10 секунд, расслабьте. Повторите быстрее; г) крепко сожмите губы, расслабьте, повторите быстрее; д) сильно упритесь затылком в стену, пол или кровать, расслабьтесь, повторите быстрее; е) упритесь в стену левой лопаткой, пожмите плечами, расслабьтесь, повторите быстрее; ж) тоже самое правой лопаткой.

Упражнение 2. Если обстановка вокруг вас накалена и вы чувствуете, что теряете самообладание. Так сильно. Как можете напрягите пальцы ног, расслабьте. Напрягите и расслабьте ступни ног и лодыжки. Напрягите и расслабьте икры. Напрягите и расслабьте колени. Напрягите и расслабьте бедра. Напрягите и расслабьте ягодичные мышцы. Напрягите и расслабьте живот. Расслабьте спину и плечи. Расслабьте кисти рук. Расслабьте предплечья. Расслабьте шею. Расслабьте лицевые мышцы. Посидите несколько минут, наслаждаясь полным покоем. Когда вам покажется, что вы медленно плывете – вы полностью расслабились.

 


1
2
3
4