Проблема професійного самовизначення старшокласників

ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ

         Підготувала                                                                                                                            практичний психолог                                                                                                                                   КНВК 35 Шушаріна С.В.

   Профорієнтація (англ. vokational orientation) – cистема заходів з ознайомлення молоді зі світом професій, що сприяє вибору професії відповідно до індивідуальних здібностей та схильностей, а також можливостей, які надає людині суспільство.

   Профорієнтація – це опанування певної професії, яке включає три основні моменти: процес впливу соціального середовища на особу; процес усвідомлення необхідності праці, пізнання конкретної сфери праці; власне професійна діяльність.

   Чинником сучасної системи освіти і виховання, що сприяє професійному самовизначенню і реалізації здатності працювати, є дієва система професійної орієнтації учнівської молоді. Відповідно до «Концепції державної системи професійної орієнтації населення від 17.09.2008 року» нині однією з найважливіших соціальних і економічних завдань є послідовний розвиток державної системи професійної орієнтації населення, що забезпечить усім громадянам рівні можливості в отриманні послуг. Професійна орієнтація населення, згідно з цією Концепцією, є науково обґрунтованою системою взаємопов’язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення і реалізації здатності працювати, виявлення здібностей, інтересів, потенціалу та інших чинників, які впливають на вибір професії.

   Професія (від лат. – офіційно зазначене заняття) –  це вид трудової діяльності, що вимагає певних здібностей, спеціальних теоретичних знань і практичних навичок та є джерелом існування. Тип професії визначається предметом праці, з яким взаємодіє людина. Виділяють п’ять основних типів професій: «людина – техніка»,  «людина – людина»,  «людина – природа»,  «людина – знакова система»,  «людина – художній образ».
            Спеціальність –  вид занять у рамках однієї професії, обмежений і пов'язаний зі специфікою знарядь праці, способів дій, одержуваних результатів.

  Відколи живе людство – існує і проблема вибору роду занять, трудової діяльності, професійної кар’єри. Вчені ще не з’ясували точно, коли вперше з’явилося слово «професія», але пошуки різновиду праці, життєвого вибору підтверджують найдавніші пам’ятки, знайдені археологами, лінгвістами, істориками. З різних історичних пам’яток відомо, що процес формування суспільних відносин супроводжувався розвитком ремесел, занять, появою різних професій. Відповідно виникли і проблеми з їх вибором, перші вияви невідповідності професії уподобанням. Дуже давно люди збагнули, що справжню насолоду приносить лише та праця, яка обирається за власним бажанням, відповідно до інтересів, покликання, здібностей особистості. Ще відомий давньогрецький філософ Платон говорив: «Пізнай себе і роби свою справу».

   Важливе місце в фундаментальних дослідженнях з психології займає проблема самовизначення особистості. Так, Л.І.Божович зазначала: «Самовизначення – це вибір майбутнього шляху, потреба визначення свого місця в праці, у суспільстві, у житті… пошук мети й змісту свого існування… потреба знайти своє місце в загальному потоці життя…» 

   Професійне самовизначення – багатомірний і багатоступінчастий процес, який має багато чинників, що впливають на його розвиток. Серед них можна виділити зовнішні фактори: макро- і мікросоціум та внутрішні фактори: особистісні мотиви, індивідуально-типологічні особливості, особливості ціннісно-смислової сфери, особливості «Я-концепції» (І.С. Кон, Ф. Райс, Г. Крайг, М.І. Шевандрін). Більшість фахівців з профорієнтації, таких як: О.Є. Голомшток, М.М. Захаров, Є.О. Климов, Є.М. Павлютенков, В.Ф. Сазонов, В.Ф. Сахаров, до найбільш важливих суб’єктивних умов вибору професії відносять мотиви, інтереси, схильності, здібності індивідуума до професії, яку він обирає. Саме це, на їхню думку, зумовлює готовність особистості до професійного самовизначення.

   Аналіз досліджуваної нами літератури показав, що мотиви – це рішення людини виконувати певну дію та домогтися певного результату. Вони пов’язані з волею особистості і виступають як певне спонукання.

А інтереси – це форма виявлення пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на головну мету в діяльності. Від здібностей особистості, що являють собою індивідуально-психологічні властивості та виступають умовою успішного виконання тієї чи іншої продуктивної діяльності слід відокремлювати її можливості, які являються  умовою, засобом для здійснення будь-чого.

   Вибір молоддю своєї майбутньої професії дуже відповідальний крок, сполучений із певними об’єктивними і суб’єктивними труднощами. Об’єктивні – це наявність вакантних місць у різних галузях, умови праці тощо. До суб’єктивних труднощів відносяться психологічні бар’єри особистості, що знижують ефективність дій суб’єкта у процесі професійного самовизначення. Тому для сучасної системи освіти і виховання важливо, з метою їх попередження та усунення, досліджувати особливості виникнення і перебігу психологічних бар’єрів особистості у професійному самовизначенні молоді.

   Старшокласник – особа раннього юнацького віку, період життя онтогенетично розташований після підліткового віку. Його вікові кордони умовні – це 14-17 років. Це період, коли людина може пройти шлях  від невпевненого, непослідовного підлітка, який вважає себе дорослим, до дійсної дорослості. Саме у цей час  виникає проблема  вибору  життєвих цінностей. Юність потребує формування внутрішньої позиції по відношенню до себе: «Хто я такий?», «Ким я повинен бути?»; по відношенню до інших, а також до моральних цінностей.

   Соціальна ситуація юнацтва неоднорідна. Юність – завершальний етап первинної соціалізації. З ускладненням життєдіяльності у юнаків відбувається не тільки кількісне розширення діапазону соціальних ролей , але й якісні зміни, з’являється все більше дорослих ролей, а звідси деяка міра самостійності і відповідальності.

   Рання юність як віковий період дуже важливий щодо світогляду, тому що в цей час відбувається формування когнітивних та особистісних  передумов подальшого розвитку. У цьому віці збільшується об’єм знань, розширюється розумово-діяльний спектр, проявляються теоретичні  інтереси та потреби зведення  конкретних факторів до загальних  регулятивних принципів. Звісно, рівень знань, спроможностей, інтересів старшокласників неоднаковий, але прояви «філософствування» на глобальні теми  з’являються у більшості представників цього вікового періоду. Це трапляється тому, що людина вперше стає перед свідомим  вибором життєвого  шляху, ця потреба відчувається особливо гостро. Навіть юнацьке відношення до оточуючих, до середовища має особистісний відтінок. Дійсність розглядається юнаками безпосередньо через призму відношення до їх внутрішнього стану.

    Світоглядні позиції враховують  також соціальну орієнтацію особистості, усвідомлення себе в якості частки, елементу соціуму(класу, прошарку, групи) та вибір свого майбутнього положення і засобів його досягнення. З’являється тенденція  до розкриття об’єктивного суспільного значення можливих напрямів своєї діяльності, що дає змогу підвищити свою оцінку в усіх напрямках.

   Період навчання у старших класах співпадає за часом з виникненням перед школярами проблеми подальшого життєвого, зокрема – професійного шляху. Вибір професії передбачає проходження певних етапів вікового розвитку, який полягає у переході від безпосереднього, імпульсивного прийняття відповідного рішення до вибору, що базується на співставленні сукупності значущих зовнішніх та внутрішніх факторів. Зміни психологічних аспектів у процесі вибору професії обумовлені не лише розвитком та становленням особистості учня, але й зміною його соціального статусу. В старших класах для більшості учнів проблема вибору майбутньої професії вже набуває актуальності та соціальної значущості: наближається закінчення навчання, постає питання про визначення свого місця в суспільстві, зокрема в трудовій діяльності.

    Вибір професії та подальша учбова діяльність юнаків і дівчат  здійснюється на основі  широких соціальних мотивів. Характерною особливістю профорієнтації старшокласників є врахування своїх реальних можливостей, прагнення підготувати себе до самостійного життя. Відбувається остаточне становлення індивідуальної своєрідності; свідомий, обдуманий, відповідальний вибір  створює ті  внутрішні умови, ту внутрішню позицію, при якій особистість цілісніше опановує обрану професію. Нова соціальна ситуація змінює мотиви учіння для старшокласника, змінює задачі, цілі, зміст цього процесу. Юнаки сприймають та визначають учбовий процес з точки зору того, що він може дати в майбутньому.

   Характеризуючи соціальну ситуацію розвитку старших школярів, вона вказує, що вибір подальшого життєвого шляху, самовизначення являє собою афективний центр їхньої життєвої ситуації, є особистісним новоутворенням старшого шкільного віку. Перед учнями постають фундаментальні задачі соціального й особистісного самовизначення: як знайти своє місце в житті, вибрати справу у відповідності зі своїми можливостями й здібностями, як стати справжніми людьми, у чому сенс життя і багато інших. Юнаки і дівчата прагнуть зайняти внутрішню позицію дорослої людини, усвідомити себе членами суспільства, визначити себе у світі, тобто зрозуміти себе і свої можливості поряд з розумінням свого місця й призначення в житті.

  Відомий спеціаліст у галузі психології профорієнтації Є.О. Климов, стверджував, що професійне самовизначення є системоутворюючим центром для всієї системи можливих «самовизначень» підростаючої людини як суб'єкта діяльності і громадянина. П.А. Шавір  вказував на внутрішню суперечливість процесу професійного самовизначення. Він розглядав професійне самовизначення як процес розвитку особистості, зазначаючи при цьому, що його рушійні сили містяться у внутрішніх протиріччях особистості.

   Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться подальше життя особистості та як вона в ньому буде себе почувати. Адже всім хочеться реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

   У старшокласників, як правило, наявна уже тверда установка при виборі професії, хоча, звичайно, можуть бути і коливання. Це спостерігається в тому випадку, коли кілька професій подобаються одночасно, чи існує конфлікт між схильностями і здібностями, між ідеалом у виборі професії і реальними перспективами. На вибір професії впливають також думки батьків, товаришів, знайомих.

   Старших школярів завжди хвилює проблема вибору майбутньої професії, і вони ведуть з цього приводу розмови з оточуючими їх однолітками та  дорослими. Тому, основним завданням профорієнтаційної роботи зі старшокласниками є допомога сформувати у них ефективне рішення, яке вплине на вибір професії і буде віддзеркалювати як індивідуальні так і суспільні потреби. Вибір професії – це довгий процес, що складається з ряду етапів, тривалість яких залежить від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей особистості.

   Готуючи учнів  до життя, сучасна освіта вчить їх робити правильний вибір, допомагає кожному професійно  визначитися, навчитися  так узгоджувати свої «хочу», «можу», «є», «потрібно», щоб відчути себе відповідальними  за власне професійне життя, професійну долю, уникнути помилок у виборі професії.

   Важливою передумовою успішного вирішення проблем особистості щодо  професійного самовизначення є вміння зіставляти свої:

«хочу» –бажання, прагнення, наміри, інтереси, цінності, орієнтири;

«можу» – пізнавальні та інтелектуальні можливості;

«є» – стійкі психофізичні, характерологічні та фізичні властивості;

«потрібно» – вимоги, які висуваються особистості середовищем і  ринком праці.

   Сьогодні на ринку праці на передових позиціях залишаються сфери професій «людина – людина» і «людина – знакова система».

   Від усвідомлення саме цих чинників, їх узгодження, якісних і кількісних характеристик, взаємодії залежить успішність професійного вибору.