22 травня учні 4-А та 4-Б класів

Це був найрадісніший та найсумніший день. Найрадісніший – бо наші діти дорослішають, а найсумніший – бо ми прощаємося з початковою школою, з нашим затишним куточком, в якому ми раділи і сумували, плакали і сміялись усі чотири роки. Кожен з учнів попрощався з першою вчителькою, яка віддавала дітям всю свою любов та ласку. Діти разом з батьками та гостями свята пригадали як пройшли ці роки навчання: як дружили, як здобували знання, як робили добрі вчинки… Подякували адміністрації школи, вчителям, працівникам закладу та класним керівникам за те, що були уважні до них, привітні, справедливі та небайдужі.

Усі присутні отримали величезне задоволення від свята, а діти урочисто пообіцяли прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості; з вовчим апетитом поглинати всі знання і перетравлювати їх до кінця; підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та адміністрації; з гідністю донести високе звання „Учень З5-го ліцею" до закінчення навчання!