Система управління мотивацією творчо обдарованих особистостей

Система управління мотивацією творчо обдарованих особистостей

(рекомендації вчителям, які працюють із дітьми-гуртківцями)

Ніхто не знає сили своїх здібностей,  доки їх не випробує. Дж. Локк

     У сучасному суспільстві все більше уваги приділяється обдарованим дітям. Досягнення сучасної психологічної науки дозволяють діагностувати обдарованість мало не з раннього віку, а батьки сучасних малюків прагнуть розвинути їхні здібності самостійно та за допомогою педагогів.

     Формування творчої особистості, розвиток індивідуальних здібностей і таланту є пріоритетним напрямком навчально-виховного процесу сучасних освітніх закладів. Мрія будь-якого педагогічного  колективу  та вчителя – це найбільш повне розкриття можливостей і здібностей кожного учня, розвиток його неповторної індивідуальності. Позаурочну ж діяльність та роботу гуртків у закладах освіти сьогодні розглядають як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей вихованців, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Гуртки мають всі можливості, щоб допомогти у розвитку здібностей дитини, розуміючи, наскільки для батьків важливо мати всебічно розвинену дитину. Головною метою їх діяльності є забезпечення потреби у творчій самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами і вибором. Позаурочна освіта у загальній системі вільного часу конкретизує та розширює, поглиблює та інтегрує знання й уміння, які діти отримують під час уроків, орієнтує їх на застосування знань та відпрацювання умінь у практичній соціальній діяльності.

      Обдарованість у загальному вигляді можна визначити як індивідуальний пізнавальний, мотиваційний, організаторський і міжособистісний потенціал, який дозволяє дитині до досить високого рівня розвивати свої здібності у відповідних видах соціальної активності, домагатися високих результатів у різних видах діяльності, спілкування та взаємодії з людьми. Серед видів обдарованості виділяють: інтелектуальну, академічну, лідерську, психомоторну діяльність, художню, творчу (особливий вид обдарованості, який породжується або здатністю продукувати, висувати нові ідеї, винаходити, або здатністю блискуче виконувати, використовувати те, що вже створено, відзначається високий показник оригінальності, розробленості, гнучкості, швидкості).

     Психологічними особливостями обдарованої дитини є:

• Допитливість. Обдарованим дітям більш властиве прагнення до пізнання, дослідження навколишнього світу. Обдарована дитина не терпить обмежень.
• Оригінальність мислення. Дитина здатна висувати нові, несподівані ідеї, що відрізняються від широковідомих, банальних.
• Гнучкість мислення. Дитина здатна швидко й легко знаходити нові стратегії розв’язання питань.
• Легкість генерування ідей (продуктивність мислення). Пов’язують із креативністю, гнучкістю мислення.
• Здатність до прогнозування. Це рідкісна якість дитини, що включає в себе уяву, інтуїцію, здатність до аналізу.
• Висока концентрація уваги.
• Чудова пам'ять.
• Здатність до оцінювання.
• Самостійність.
• Лідерство.
• Змагальність. Тобто, конкурентність  –  важливий фактор розвитку дитини як особистості, зміцнення, загартування характеру. Досвід перемог і поразок, якого дитина набуває під час різного роду змагань, надзвичайно важливий для подальшого життя.
• Творче сприйняття випадковостей. Випадковість не спрогнозуєш, не створиш спеціально, але вміння знаходити користь у непередбаченому збігу обставин – справді дарунок.
•  Гумор.

     Зміст роботи педагогів гуртків із обдарованими дітьми включає низку завдань, а саме:

• якомога раніше виявлення обдарованості кожної дитини;
• створення  належних умов для розвитку здібних та обдарованих учнів;
• максимальне сприяння розвиткові обдарованості дитини;
• отримання результатів творчої діяльності.

     Прояви творчих здібностей варіюють від великих і яскравих талантів до скромних і малопомітних, але суть творчого процесу однакова для усіх. Різниця – в конкретному матеріалі творчості, масштабах досягнень і їх значущості. Педагоги мають достатньо способів розвивати обдаровану особистість на такому рівні, на якому їй це під силу. Діти тим талановитіші та розумніші, чим більше можливостей бути талановитими й розумними ми їм надамо (О. Грединарова).

     Працювати з обдарованими дітьми – це і задоволення, і певні труднощі, які полягають у вирішенні проблем обдарованих дітей – це може бути постійне відчуття незадоволення від досягнутого, постановка нереалістичних цілей, надмірна вразливість, конфлікти з оточуючими, переживання криз, які пов’язані з тимчасовим «затуханням» обдарованості:

• Криза креативності – втрата творчого потенціалу, коли дитина припиняє творити. Виникає в ситуації неможливості реалізувати свої здібності.
• Криза інтелектуальності – зниження інтелектуальної активності, продуктивності. Виявляється в ситуації перевантаження обдарованої дитини завданнями, без урахування індивідуальних потреб.
• Криза мотиву досягнень – зниження або повна втрата інтересу до процесу й результатів своєї праці.

     Компонентами обдарованості є: інтелект, мотивацію і творчість.

     Взаємодія вихователя і вихованця гуртка перш за все залежить від вихователя, його вправності, ступеня розвитку педагогічної майстерності, що виявляється у здатності управляти своїм психофізичним станом, розвитком особистості дитини. Перш за все керівник повинен вміти активізувати гурток, знати, що виховувати дітей мистецтвом, яке ще розвивалось в ті давні часи дуже важко. Якості, необхідні педагогу для роботи з обдарованими дітьми:

1. бути доброзичливим і чуйним;

2. розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їх потреби і інтереси;

3. мати широкий круг інтересів і умінь;

4. мати крім педагогічного ще яку-небудь освіту;

5. мати живий і активний характер;

6. бути готовим до виконання самих різних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей;

7. володіти відчуттям гумору (але без схильності до сарказму);

8. проявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення;

9. мати творче, можливо, нетрадиційний особистий світогляд;

10. володіти хорошим здоров’ям і життєстійкістю;

     До критеріїв, що мотивують організацію процесу в роботі з обдарованими дітьми можна віднести:

1. Обдаровані діти намагаються набути нових знань. Високі вимоги,  які дають шанс на подальший розвиток, приймаються більш охоче, ніж занижені.

2. Обдаровані діти боляче переносять зміни, коли вони проводяться без їхнього відома, без урахування їхньої думки.

3. Обдаровані діти гостро реагують, якщо їх старання призводять до того, що їх ще більше завантажують.

4. Успіх без визнання призводить до розчарування, а тому й ціль має бути досяжною.

5. Кожна обдарована дитина хоче показати, на що вона здібна.

6. Кожна обдарована дитина прагне до успіху – це реалізовані цілі. В досягнення цих цілей вона вкладає багато особистої енергії.

7. Обдаровані діти відчувають радість від діяльності, задовольняючи свою потребу в особистій причетності до результатів праці. Вони хочуть, щоб їхні дії були важливі для когось конкретно (для педагога, батьків, суспільства тощо).

8. Дітей необхідно вчити самомотивації.

9. Творча особистість обов’язково повинна мати плани справ, які прагне втілити в життя.

10. Встановлення дедлайнів (останніх строків, крайніх термінів).

11. Ефективний фідбек (зворотній зв'язок, позитивний меседж, мотивація до покращення результатів).

     Систему управління мотивацією творчих особистостей можна представити у вигляді: ціль–вимірювальна–досяжна–актуальна–обмежена в часі.

     «Геній падає із неба…І на один раз, коли він потрапляє у ворота палацу, припадає сто тисяч випадків, коли він пролітає мимо», – помітив Дідро. Тож, хочеться побажати Вам нових і неповторних відкриттів, хай небо сяє від яскравих зірок, які ви запалили своєю працею і не дозволили їм загубитися у сучасному світі.