Изображения-ссылки

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Історія виникнення книги

 

Історія виникнення книг

 

Історія виникнення книг досить і досить цікава. у стародавні часи не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, пере­давати знання виникла дуже давно. Тож «сторінками») найдавніших книжок ставали ка­мені, стіни печер.

Книги шумерійців (Стародавній Схід IV тисячоліття) мали вигляд глиняних таблиць. Вони використовували піктографію - малюнкове пись­мо. Глиняні дощечки висушували на сонці, випа­лювали на вогні і дощечки ставали твердими, мов камінь. Із таких дощечок - сторінок складали кни­ги. Першими і були шумерійські книгосховища,

І ця бібліотека знаходилася в стародавній країні - Ассирії, столиця Ніневії. У бібліотеці знаходи­лися глиняні книги, в яких розміри сторінок бу­ли 32х22 см, а товщиною у 2,5 см. Сторінок у книзі було десятки, а іноді й сотні.

У Малій Азії в XVII на початку ХІІ ст. до н.е. існувала держава хетів. Пам'ятки його вперше знайшли на початку минулого століття. Бібліоте­ки стародавніх хетів були схожі на шумерійські. Але хети писали не тільки на глиняних, але й на дерев'яних дощечках. Їх зберігалося менше, ніж глиняних.

У стародавньому Єгипті на берегах Нілу в ІІІ­ІІ тисячолітті до н.e. виготовляли книги-свитки з папірусу, трав'янистої рослини. Користуватися такими книгами-свитками було незручно.

Книги «з воску» - виявляється були й такі. Винайшли цю форму ще за часів Давнього Риму. Це кілька табличок-дощечок із поглибленням всередині, яке заповнювалось жовтим або чорним воском.

Книги «зі шкіри» з часом витіснили книги з папірусу та воску. Треба сказати, що в "Єги­петській Олександрії" була найкраща наукова бібліотека. Раніше про могутність володаря судили не тільки по тому, яку він має казну та війсь­ко, але й по тому, як він дбає про науки. Єги­петський фараон заборонив продаж папірусу. На­казав своїм майстрам винайти новий матеріал для створення: книг. Відкриття було зроблене, почали в Пергамі виготовляти матеріал для письма з ове­чих та козячих шкір. Пергам став на довгі роки всесвітньою майстернею пергаменту, так назвали новий матеріал. Він виявився значно кращим за папірус - більш міцний, його можна було згина­ти, різати, зшивати в зошити.

Книга набула вже звичного для нас вигляду. Зверху й знизу листочки книги захищалися дош­ками (це праобраз обкладинки), які часто обтягу­валися тканиною чи шкірою, прикрашалися сріблом, дорогоцінним камінням. Часто книги ма­ли замки. Найцінніші книги приковувалися до стовпів, щоб ніхто не міг їх вкрасти.

Зразки рукописних книг, зроблених на перга­менті, ви можете побачити в Музеї книги, що знаходиться на території Києво-Печерської Лав­ри. Саме на пергаменті писав літопис Нестор­-літописець.

Були ще й «книги на бересті». Виникли в Київській Русі в ХI ст. й використовувались упро­довж 400 років: літери наносилися на бересті гострим залізним стержнем.

Папір на Русь привезли купці новгородські.

Перші паперові фабрики з'явилися у Франції.

Першодрукар у нашій країні - це Іван Федоров. За своє життя Іван Федоров видрукував лише кілька книжок (серед яких є і перший слов’янський «Буквар»).

Київський князь Володимир Святославович відкривав школи, спецмайстерні, де переписувалися, розмножувались книги. А в часи князюван­ня Ярослава Мудрого у Києві при Софіївському соборі засновується перша у Київській Русі бібліотека.